33 нещастя

Я частенько кажу всім оточуючим, що я не людина, а ходяча біда... І всі не вірять! До пори до часу :) поки я не утворю щось таке...
Але останнім часом доля повернулась до мене... не найкращим боком :(

Коли я розповім повну історію поїздки в Брест, Вам стане трошки зрозуміло, з чого почалась моя смуга невдач...
Здається, що все почалось з того, що в Ашані нам зажали термопакет... це не велика проблема, але в останній момент перед виїздом на відпочинок нам довелось гнатись в Ашан ще за одним.
Ну, потім дуже насичена поїздка в Брест.
І от повернувшись додому, в перший же вихід з хати я умудрилась впасти разом з фотоапаратом ( в сумці, але я все одно мало не вмерла від страху), обдерти, проколоти і побити свою ногу і визеленити свої улюблені джинси. З фотіком наче все тьху-тьху, нога вже теж краще, джинси не відіпрались :(

Потім позавчора на виступі я спалила ручку на нових віялах. Другий раз крутила ними. Знаєте, от у всіх є рожева мрія, щось, що ти дуже давно хочеш. От у мене це були хороші, зроблені в майстерні, збалансовані віяла і щоб обов'язково зі шкіряними ручками... І от, на другому ж виступі з ними я стандартно поклала їх до інших віял... А вітер подув не туди. Оу, ви не можете уявити як я себе почуваю. Мені боляче вийти на балкон і глянути на них ще раз.

На наступний ранок я прокинулась не в гуморі (цікаво чому?). І, так як я мулудець і добила 7 лаків + треба компенсувати собі стрес я вирішила здійснити своє давнє бажання і купити собі біогель El Corazon. 
В результаті ми з Русланом поїхали в магазин, в якому продаються продукти El Corazon.
Магазинчик виявився невеличким, але вітрини були заповнені. Біогелів виявилось дуже мало. Я була трохи розчарована, але в решті решт вибрала собі досить милий біогель жовтого кольору з чорними глітеринками, наче № 423/101. Чому наче? Ми його розбили, прямо під магазином. Так, РОЗБИЛИ!
El Corazon №423/106 & №426/103
Велика порада: ніколи не трясіть лаком, тримаючи його лише за ковпачок! Інколи він спеціально знімається, а інколи його просто погано підклеїли...
Я стояла як вкопана, спостерігаючи як по плитці розтікається мій новий шикарний лак (біо гель), Руслан стояв з круглими очима і ковпачком в руках.
Ітого... Руслан подарував мені два інших біогеля, який нам продали по пристойній знижці. Тепер у мене дві чудо-баночки з 423/103 і 423/106 (що за 423?).
Далі ми поїхали в Ашан. Купили купу всякого потрібного (і не дуже). А на касі мені зажали помаду, пробили, але десь заникали (до нас вона не попала). Помітила я це вже в маршрутці, бо ми пакували в 4 руки і Руслан думав, що помаду забрала я, а я думала, що її забрав він. То вже був реальний перебор.
Під кінець дня мене чекав ще один не приємний сюрприз - я чимось отруїлась... от біда. Тепер голодую (пісна картопля і рис), п'ю мінералку і міцний чай...
Надіюсь, що далі все буде добре...



Коментарі

Популярні публікації